переймати

-а́ю, -а́єш, недок., перейня́ти, перейму́, пере́ймеш, док., перех.

1) Зупиняти те, що рухається, перехоплювати його по дорозі, звичайно беручи в руки. || Брати щось із чиїх-небудь рук у свої; перекладати з однієї руки в іншу. || Не даючи договорити, переривати, перебивати. || зі сл. погляд, усмішка і т. ін. Зустрічати своїм поглядом чий-небудь погляд, усмішку і т. ін. || перев. зі сл. лист, пошта. Привласнювати з метою довідатися про зміст написаного. || перен. Намагатися дізнатися про щось, виявляти активний інтерес до яких-небудь новин, повідомлень і т. ін.

2) Затримувати, зупиняти кого-, що-небудь на дорозі, виходячи, вибігаючи назустріч або перетинаючи шлях; перепиняти. || Наздоганяючи, затримувати, ловити когось. || Завертати назад або заганяти додому (звичайно худобу). || У танці ставати парою чужому партнерові, чужій партнерці.

3) Запозичаючи або сприймаючи щось від кого-, чого-небудь, ставати у цьому подібним до нього, засвоювати щось, навчатися чогось. Переймати досвід.

4) перен. Охоплювати кого-небудь, оволодівати кимсь (про почуття, настрій і т. ін.). || безос. || Викликати у кого-небудь певне відчуття. || Сповнювати собою що-небудь.

5) перев. зі сл. на себе, в свої руки, на свої плечі. Брати на себе відповідальність за кого-, що-небудь або заміняти когось собою.

6) рідко. Те саме, що перетинати.